Ранги мобів
Не всі чудовиська одного рівня однаково небезпечні. Кожне має ранг, і він вирішує, наскільки чудовисько живуче, як сильно б'є, наскільки розумно б'ється і що носить при собі. Команда шанси покаже ранг до початку бою.
слабак -- легка здобич. звичайний -- звичайний монстр свого рівня. ветеран -- живучіший і б'є сильніше, захищений аурою святилища (злі -- темною аурою), швидкий на ногу. Бій буде важким. чемпіон -- б'ється як воїн. На ветерана й чемпіона йди в доброму спорядженні. бос -- господар своєї зони. легенда -- з цього бою мало хто виходив живим. Боса чи легенду бере або найкраще спорядження з повною підготовкою, або група.
Що вищий ранг, то менше на чудовисько діють брудні прийоми. Чемпіона, боса й легенду не взяти чарами (зачарування, потоваришувати, привабити іншого, підкорення нежиті, домінувати), не викликати до себе (виклик) і не викинути з лігва (телепортація, розкидати) -- хіба що вони вже йдуть за тобою.
Бос і легенда не помирають від одного удару чи закляття: слово смерті, дезінтеграція, відьминське прокляття, розвтілення та інші миттєві вбивства на них не спрацьовують, сон, канделябр і параліч їх не беруть, а скрутити їм шию не вийде: удар лише ранить. А смертельна зброя, що зносить голову з пліч, безсила тільки проти легенди.
Понад те, що дає раса, чемпіон, бос і легенда мають і власний захист: чемпіон стійкий до одного виду шкоди, як-от вогню, холоду, отрути чи звуку, бос -- до двох, легенда -- до трьох. У боса чи легенди до одного з них може бути й повний імунітет, а в легенди завжди є ще й одне вразливе місце. Це ніколи не та шкода, якою б'є саме чудовисько, і на початку кожного місяця все змінюється. Команда шанси назве їх разом з рештою імунітетів, стійкостей і вразливостей чудовиська. А деякі види шкоди не мають типу взагалі, і від них не захищає ніщо, навіть повний імунітет.
Пересидіти осторонь теж не вийде. Отрута, чума і сліпота беруть ветерана й когось сильнішого, але минають швидше. Чемпіона, боса й легенду не отруїти так глибоко, а отруту й чуму вони струшують, як і герої. Від вогню теж не сховаєшся: боса й легенду пожежа зовсім не бере, ветеран і хтось сильніший запам'ятає, хто влаштував пожежу, і прийде по палія, а чемпіон, бос чи легенда, якщо не зайняті боєм, затопчуть полум'я.
Починаючи з ветерана, чудовиська б'ються з головою: проклинають і послаблюють ворогів, знімають із них захисні закляття, обирають найнебезпечніше закляття під момент і бережуть сили до потрібної хвилини. Помиляються вони теж, хоч і нечасто.
Бос і легенда змінюють бій у міру того, як стікають кров'ю, і кожна зміна фази -- подія: у певні моменти бою чудовисько каже своє і одразу щось робить -- кличе слуг, ховається під захистом, мітить жертву для смертельного удару, лякає героїв, викидає когось із лігва або починає затягувати рани. Тяжко поранене, воно переходить до контролю: валить і обеззброює танка, сліпить і глушить заклиначів, знімає захисні закляття і пускає в хід свій коронний прийом.
Юрба зачарованих слуг від боса й легенди не врятує. Раз у раз чудовисько обрушується на всю свиту разом: б'є кожного улюбленця в кімнаті, намагається розігнати їх, і вони тікають або зникають з очей, або вбиває їх на місці, големів та інших викликаних слуг теж.
Від кожного такого удару слуга робить рятівний кидок за видом атаки (страх, зачарування, розсіювання або телепорт для розгону, тип шкоди для смертельного удару), і слуга, що встояв, лишається цілий. Того, хто не встояв, відкидає геть, кудись у світ, але він лишається твоїм: спитай його на каналі групи, де він. Господар, який послав свиту в бій, а сам задрімав поруч, однаково вважається ворогом, і прокинеться він не з власної волі. І скільки б рук не намагалося збити боса чи легенду з ніг, повторно збити їх з ніг вдається не одразу.
Перед смертю приходить паніка: жодних лікувальних заклять, тільки шкода, по кому трапиться. Чемпіон теж панікує перед смертю. Боси й легенди б'ють частіше, ті, хто не чаклує, іноді пробивають і щит, і парирування, а страху вони не знають.
Починаючи з чемпіона, монстр, чиє тіло чи магія несе стихію, б'є і нею: частина його ударів несе цю кислоту, вогонь, холод чи висмоктування життя. Що вищий ранг, то більше його ударів несе стихію. Від таких ударів можна ухилитися і їх можна парирувати, як будь-які інші, а імунітет до цієї стихії їх відводить. Монстр зі зброєю в руках б'є зброєю і пускає в хід стихію тільки в додаткових ударах. А бос чи легенда час від часу завдає удару чистої сили, і ніщо від нього не захищає.
Звірі б'ються тим, що дала природа: кігті роздирають до крові, ікла вгризаються, копита топчуть поваленого, змія душить так, що не втечеш, павук заплутує в павутину. Починаючи з ветерана, чудовиська-крадії глушать і б'ють у спину, вампіри кусають і цим лікуються, ніндзя душать і ламають шию, а друїди чаклують своє. Однакові чудовиська заступаються одне за одного, а розумні підбирають спорядження з підлоги й одягають його.
Що вищий ранг, то багатша здобич. З ветеранів падає більше трофеїв, а чемпіони, боси й легенди завжди лишають варту частку.
У групі свою частку отримує кожен герой, який був поруч у мить перемоги і по-справжньому брав участь у бою (шкода улюбленця зараховується господареві), а вся кімната дізнається, хто скільки завдав. Самотужки частка твоя.
Кожне таке чудовисько платить героєві лише зрідка: хто отримав з нього трофеї, той якийсь час не отримує з нього жодної випадкової здобичі. Рахується тільки перемога з трофеями: допомога в рейді, поки чекаєш, або з замалою часткою не в лік. квест трофеї покаже, хто і скільки ще тобі не заплатить, а шанси скажуть те саме про ворога перед тобою.
Зброя та обладунки в гарантованій здобичі бувають тільки з тих, хто не нижчий за тебе рівнем. З того, хто нижчий рівнем, падають лише рецепти, сувої, рідкісні метали й камінці, та й то не завжди, тож такий чемпіон може не лишити нічого.
Легендарний обладунок із боса чи легенди носить його ім'я і зберігає його слід: захист від його ударів, зрідка повну несприйнятливість, якщо він б'є стихією, або одне з його заклять, яке часом спрацьовує в бою.
